Усиновлення дитини від попереднього шлюбу - внутрішньосімейне усиновлення

Для усиновлення дитини одного з подружжя іншим необхідно зібрати низку документів:
1. заяву того з подружжя, хто бажає всиновити дитину в службу у справах дітей районної адміністрації по місцю проживання дитини;
2. довідку про зарплату чи копію декларації про доходи;
3. копію свідоцтва про шлюб;
4. висновок щодо стану здоров’я заявника, згідно додатку 4 до «Порядку ведення обліку дітей, які можуть бути усиновлені, осіб, які бажають усиновити дитину, та здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлення»;
5. нотаріально посвідчену згоду на всиновлення іншого з подружжя;
6. довідку про відсутність судимості;
7. свідоцтво про народження дитини;
8. свідоцтво про смерть одного з батьків чи копія рішення суду про позбавлення батьківських прав або визнання недієздатним;
9. нотаріально посвідчена згода на всиновлення ( 8,9 – в залежності від життєвих обставин).

Відповідно до ст. 207 Сімейного кодексу України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснюється на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого ст. 282 СК: усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 р. №3 усиновлення без згоди повнолітніх батьків на підставі ч.2 ст. 219 СК можливе у випадку, коли суд встановить, що вони, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують і не утримують її.

Усиновлювач має відповідати наступним вимогам: не позбавлявся батьківських прав; не визнавався недієздатним; не зловживає спиртними напоями; не вживає наркотичних речовин; не перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері тощо. Усиновлювач має бути матеріально забезпечений, мати житло та постійну роботу.

Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною, яку вона бажає усиновити, має бути не менш як п'ятнадцять років – ст. 211 СК України.

Прохальна частина такої заяви має містити: постановити рішення про оголошення заявника усиновлювачем дитини;

внести зміни до актового запису в книзі реєстрації народжень Відділу реєстрації актів цивільного стану;

змінити прізвище, по батькові дитини ( за бажання);

викликати мати в якості свідка ( для підтвердження її згоди).