Стягнення аліментів. Види аліментів. Звернення до Державної виконавчої служби

Шляхом звернення до суду можливо стягнути наступні види аліментів:

1) аліменти непрацездатному з подружжя (досяг пенсійного віку чи є інвалідом) та якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом;

2) аліменти після розірвання шлюбу: особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.Особа має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу. Якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п'ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років. Якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

3) аліменти на вагітну дружину та аліменти дружині, з якою проживає дитина до досягнення нею 3-х років (якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чо­ловіка до досягнення дитиною 6 років), право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу;

4) аліменти чоловіку на утримання у разі проживання з ним дитини до досягнення нею 3-х років (якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання до досягнення дитиною 6 років), право на утримання чоловік, з яким проживає дитина, має незалежно від того, чи він працює, та незалежно від його матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу;

5) аліменти на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід;

6) аліменти на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою (якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім'єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання відповідно до ст. 76 Сімейного кодексу України. Жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до ч. 2-4 ст. 84, ст. ст. 86, 88 Сімейного кодексу України;

7) аліменти на неповнолітню дитину до 18 років;

8) аліменти на повнолітніх дітей - повнолітні діти віком до 23 років, які продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги

9) аліменти на батьків: повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги; якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.

Отримання позитивного судового рішення, що набрало чинності – лише перший крок до отримання аліментів. Після видачі виконавчого листа судом потрібно звернутися до Державної виконачої служби, що наразі координується Міністерством юстиції України та забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів. Актуальний перелік Відділів державної виконавчої служби районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції можна знайти на сайті Міністерства юстиції України.

При надходженні до Державної виконавчої служби виконавчого документа про стягнення аліментів, державний виконавець протягом трьох робочих днів, з дня  надходження до нього виконавчого листа, виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направляє сторонам.

За умови, що боржник працює , державним виконавцем  виконавчий лист направляється на виконання до бухгалтерії за місцем роботи боржника, де стягнення аліментів проводиться з фактичного заробітку (доходу) боржника.

У разі, якщо боржник не працював та не отримує заробітної плати чи інших доходів, нарахування аліментів проводиться державним виконавцем  з середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості на підставі довідки управління статистики. Таким чином, як не парадоксально, але частина заробітку в непрацюючого боржника буде складати більшу суму ніж частина заробітку в отримуючого мінімальну заробітну плату.

Стягнення аліментів за виконавчими  листами  за  минулий  час провадиться в межах трирічного терміну,  що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання. Проте, суд  може  звільнити   платника   аліментів   від   сплати заборгованості, яка виникла за минулий час, якщо буде встановлено,  що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.

Якщо за  виконавчим  документом,  пред'явленим  до виконання, утримання аліментів не провадилося у зв'язку з розшуком  боржника, то  стягнення  аліментів  має провадитись за весь період незалежно від установленого  трирічного  терміну  та  досягнення  повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти.

Відповідно до ст. 19  СК у випадку влаштування   дитини, на утримання якої стягуються аліменти,   до   закладу   охорони  здоров'я, навчального  або іншого закладу стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони витрачаються за цільовим призначенням не припиняється.

Якщо   батьки  не  беруть  участі  в  утриманні  дитини, влаштованої   до   державного  або  комунального  закладу  охорони здоров'я,  навчального  або  іншого  закладу,  аліменти  на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах, в судовому порядку за заявою органу опіки і піклування. В такому випадку, за  рішенням  суду  аліменти  можуть  перераховуватися на особистий  рахунок  дитини  у відділенні Державного ощадного банку України.

При   виникненні   заборгованості   з   вини   особи,  яка зобов'язана  сплачувати  аліменти  за  рішенням  суду,   одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка  від   суми   несплачених   аліментів   за   кожен   день прострочення.

Розмір  неустойки  може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, при цьому слід відмітити, що неустойка  не  сплачується,  якщо  платник   аліментів   є неповнолітнім.

Відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю нарахування та виплати аліментів покладено на державного виконавця. При перебуванні виконавчого листа на виконанні у органі ДВС, та за умови наявності заборгованості понад три місяці , державний виконавець надсилає запити до відповідних установ для виявлення рухомого та нерухомого майна боржника, проводить перевірку  майнового стану за місцем його проживання, і в  разі виявлення майна належного боржнику, на яке відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» можливо звернути стягнення  -  звертає стягнення на це майно, в порядку звернення стягнення на кошти та майно боржника, визначеного цим Законом.

З  урахуванням  матеріального  та сімейного стану платника аліментів  суд може   відстрочити   або   розстрочити    сплату заборгованості за аліментами, а також за  позовом  платника  аліментів  суд  може  повністю  або частково звільнити його від сплати заборгованості  за  аліментами, якщо  вона  виникла  у  зв'язку  з  його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

За злісне ухилення боржника від сплати аліментів законодавством передбачено кримінальну відповідальність. Стаття 164 Кримінального Кодексу України «Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей» передбачає: 

     1. Злісне ухилення  від  сплати  встановлених  рішенням  суду коштів  на  утримання  дітей (аліментів),  а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних  дітей,  що перебувають на їх утриманні, - карається   штрафом  від  ста  до  двохсот  неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років. 

     2. Те саме діяння,  вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -     карається  громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними  роботами  на  строк  до  двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років. 

     У  статтях  164  і  165  цього Кодексу під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або  на утримання  непрацездатних  батьків  слід  розуміти будь-які діяння боржника,  спрямовані на невиконання  рішення  суду  (приховування доходів,  зміну  місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного   виконавця   тощо),   які   призвели   до   виникнення заборгованості  із  сплати  таких  коштів  у  розмірі,  що сукупно складають суму виплат за шість місяців відповідних платежів.

Про ухилення від сплати аліментів свідчить ігнорування боржником викликів та попереджень державного виконавця, неявка до нього без поважних причин, приховування від нього отриманих доходів, а також приховування у разі працевлаштування даних про наявність обов'язку зі сплати аліментів від адміністрації підприємства де боржник працює і т.д. Якщо вище зазначені ознаки присутні, то в цьому випадку державний виконавець за заявою стягувача звертається  до  правоохоронних  органів  з  поданням (повідомленням)    про    притягнення    боржника    до   кримінальної відповідальності за ст.164 Кримінального кодексу України.